• Старий вік;
• Спадкова схильність;
• Представники з білим кольором шкіри більш схильні до розвитку макулярної дегенерації сітківки, ніж у представників іншої раси;
• Куріння;
• Неправильне харчування, зловживання насичених жирів та холестерину;
• Порушення ліпідного та вуглеводного обміну;
• Гіпертонія – підвищений артеріальний тиск;
• Дальнозоркість (гіперметропія);
• Вплив сонячного випромінювання.

На ранніх стадіях вікової макулодистрофії сітківки гострота зору може бути досить високою. На наявність захворювання можуть вказати такі ознаки:

• Викривлення прямих ліній або спотворення центрального зору (прямі лінії здаються хвилеподібними або кривими, або предмети змінюють форми і виглядають розмитими)
• Темні розмиті кола або білі плями в центрі поля зору, які не зникають.
• Погіршення або зміна сприйняття кольору.

Тому так важливо проходити щорічне профілактичне обстеження у спеціалізованих медичних центрах, де є можливість провести діагностику та вчасно визначити початок захворювання, а отже розпочати лікування.

При «сухій» формі ВМД проводиться медикаментозна терапія, різні комплекси фізіотерапевтичних процедур, спрямовані на уповільнення прогресування захворювання. Також призначаються лютеїн-вмісні препарати, крім того, вітаміни А, В2, С, Е і цинк, тобто всі необхідні речовини для профілактики ВМД.

Лютеїн та зеаксантин – фізіологічні субстанції, які потрібні організму людини у значних кількостях. У дослідженнях зарубіжних клінік застосовують дози лютеїну від 6 до 30 мг на добу. Зазначені антиоксиданти відіграють важливу роль у профілактиці та виникнення та прогресування ВМД.

Антоціанозиди (препарати чорниці, чорної смородини та кісточок червоного винограду) – накопичуються у всіх тканинах ока, маючи до них високу спорідненість. Вони зменшують ламкість капілярів, покращують стан сполучної тканини, мають виражені антиоксидантні властивості. Рекомендована доза коливається від 50 до 300 мг на добу.

Волога форма вікової макулодистрофії сітківки набагато небезпечніша, ніж суха. Повністю відновити зір за допомогою лікування, що проводиться, неможливо, проте іноді можна уповільнити або запобігти подальшим пошкодженням центрального зору. При лікуванні вікової макулярної дегенерації метою є запобігання росту аномальних кровоносних судин шляхом блокування стимуляторів росту нових судин, а також руйнівний вплив на неоваскулярну мережу з метою припинення кровотечі.

Інтравітреальне введення інгібіторів VEGF-фактора на сьогодні є єдиним ефективним методом боротьби з прогресуванням вологої форми ВМД.

З появою інгібіторів VEGF настав новий період лікування неоваскулярної ВМД. Основна дія препаратів спрямована на зв’язування та інактивацію біологічно активного ендотеліального фактора росту А (VEGF), що індукує зростання новоутворених судин, що дозволяє не лише уповільнювати, а й у деяких випадках відновити гостроту зору у багатьох пацієнтів.

Такими препаратами є: Луцентіс, Макуген та ін.

Препарат швидко і повністю проникає у всі шари сітківки, таким чином зменшує макулярний набряк та запобігає збільшенню розміру ураження, прогресії ХНВ та нових крововиливів. Деякі пацієнти відзначають позитивний ефект вже через тиждень після першої ін’єкції, однак у більшості пацієнтів максимальний ефект досягається після трьох послідовних щомісячних ін’єкцій та підтримується при регулярній терапії.

Дані препарати були спеціально розроблені для застосування в офтальмології, що забезпечує їхню високу ефективність та безпеку.